Поставити діагноз «синдром або хвороба сухого ока» — не складно. Плюс-мінус можна навіть телефоном. Призначити якісь штучні сльози теж не проблема, але…
Коли «сухе око» — не просто «втома і свербить», а справжній, виражений, іноді виснажливий дискомфорт, і/або часті ячмені та халязіони, і/або світлобоязнь, і/або біль, і/або постійно червоні очі та набряклі повіки, — спроба просто так, «на досвіді», призначити лікування запускає дуже неприємний сценарій:
одні краплі не допомагають, потім інші, потім треті, потім «а давайте зробимо посів», потім «ой, мабуть, у вас демодекс — давайте висмикнемо вію», і вже після цього — дустового мила та інших малоприємних процедур і препаратів «від демодексу» — пацієнт уже точно знає, чому йому не можна допомогти…
Річ у тому, що «синдром» — це набір симптомів. Не один, а набір симптомів. Причини можуть бути дуже різними, їх може бути більше однієї. І для того, щоб зрозуміти, за яку ниточку потрібно потягнути, щоб розв’язати заплутаний вузол проблеми, діагностика має бути набагато глибшою, ніж просто огляд на щілинній лампі.
Існують цілі діагностичні станції з великим набором тестів, які дозволяють відповісти на питання:
Що робити?
Що капати?
Як довго триватиме лікування?
Чи допомагає лікування насправді — чи є динаміка, чи після скасування крапель усе повернеться?
Чи можна повністю позбутися симптомів сухого ока?
Як проходить дослідження в нашому центрі і з чого воно складається або може складатися — з коротким описом. Наскільки мені відомо, це максимальний обсяг обстежень. Не обов’язково має бути використано все, але чим більше — тим точніше й ефективніше лікування.
Основне обстеження при діагностиці сухого ока проходить без дотику до ока (тільки повіки) і триває лічені хвилини.Головний прилад — італійський діагностичний комплекс SBM OSA — повністю автоматизована комплексна діагностика сльози, стану повік і залоз, які беруть участь у формуванні слізної плівки.Більшу частину 40-хвилинного обстеження займає консультація: пояснення результатів пацієнту, план лікування і навчання проведенню лікувальних процедур.Мейбографія дає можливість оцінити мейбомієві залози, які виробляють маслянисту частину сльози. На підставі цих даних ми отримуємо багато інформації. У більшості випадків саме цей діагностичний тест є визначальним у виборі напряму лікування.Без неї дуже складно відповісти на найважливіші питання: чи можна повністю вилікувати сухе око, чи винні контактні лінзи, чи варто проводити активне лікування за допомогою масажів повік і, якщо так, то скільки потрібно процедур та з якою частотою їх призначати.Визначення товщини слізного меніска — оцінка кількості сльози.Інтерферометрія дозволяє визначити склад сльози та коректність пропорцій різних її компонентів.Якщо після загальної діагностики залишаються питання, у справу вступають додаткові тести.Тест Ширмера у 2 варіантах використовується для оцінки роботи слізних залоз, які виробляють водну частину сльози. Це специфічний тест, найчастіше в ньому немає необхідності (достатньо обстеження OSA).Індекс-проба — обов’язковий етап, на якому визначається якість секрету мейбомієвих залоз, його здатність виділятися і брати участь у формуванні слізної плівки.Фарбування поверхні ока флюоресцеїном і/або лісаміновим зеленим дозволяє візуалізувати мікроскопічні пошкодження на кон’юнктиві та рогівці. Їх неможливо помітити іншим способом, і саме вони є джерелом дискомфорту, болю та сльозотечі в найбільш складних випадках.На підставі отриманих даних ми підбираємо індивідуальний курс лікування, обираємо, а якщо потрібно — підбираємо краплі, робимо індивідуальний прогноз.
Керівник та провідний офтальмолог клініки "Центр Ока". Ретинолог, експерт із діагностики очної патології у тому числі найскладніших та суперечливих випадків, та лазерних методів лікування ока.
