Якщо у вас макулодистрофія, катаракта, глаукома, короткозорість, далекозорість, будь-які інші очні хвороби – читайте книжки, сидіть в соц мережах, дивіться телевізор, малюйте – нехай очі працюють.
Детальніше:
Не так давно я опитав 30 своїх пацієнтів із хворобами очей (не зі скаргами на зір, а з підтвердженими захворюваннями) різного віку й статі, з різним рівнем освіти.
З 30 опитаних:
- 17 – обмежують зорові навантаження
- 8 – хотіли б обмежити, але не можуть (робота)
Ніякої достовірності та науковості в опитуванні немає, але цікаво інше:
- 100% тих, хто обмежує або хотів би обмежити навантаження придумали собі це самі …! Лікар зорові навантаження не забороняв
Логіка зрозуміла – бережи хворе серце, печінку, шлунок, хворі суглоби і хребет. Однак око – унікальний орган, він не схожий на жоден інший і НЕМАЄ ЖОДНОЇ очної хвороби, яку б можна було б погіршити зоровим навантаженням.
Чому ж тоді сідає зір при роботі з моніторами?
Дуже коротко:
Не можна зламати очі читанням і роботою з монітором, можна дезорганізувати, розбалансувати складний і тонкий процес зору (не зламати, а порушити роботу, тобто ці зміни не хвороба а стан, як втома, наприклад).
Найчастіше так трапляється, якщо при роботі ви:
- не користуєтеся окулярами або лінзами (хоча вони вам потрібні)
- користуєтеся неправильними окулярами або лінзами
Чому лікарі не забороняють?
Немає підстав. Навпаки – зір – це функція мозку, який при належному тренуванні навчається «додумувати» деталі, які через хворобу не бачить око. Так, що читання і монітор як раз корисні для соціальної адаптації та підвищення якості життя.
Що дійсно погано?
Люди з поганим зором і так не дуже щасливі. Обмежуючи спілкування з зовнішнім світом (інтернет, соц мережі, телевізор) вони ще більше схильні до депресії та неврозів. Найприкріше те, що це робиться просто так «так говорять люди», ніяких медичних показань для обмеження зорових навантажень при очних хворобах – не існує.
