Це ж треба бути таким терплячим…
На фото великі кісти кон’юнктиви у пацієнта 65 років. Пенсіонер, але працює. Надзвичайно терплячий, і, попри те, що дрібніших кіст на поверхні очей ще штук 10, він би не прийшов, якби його не привела дружина.
Виглядає страшно, але це не небезпечно. Це ніколи не перетворюється на рак — доброякісне новоутворення. Такі кісти з’являються у відповідь на хронічне запалення або травму. Наприклад, після очних операцій — рідко, при хронічному кон’юнктивіті — рідко, або при тривало існуючій хворобі сухого ока — найчастіше, як і в цьому випадку.
Зазвичай за кістами спостерігають. Якщо причина — запалення, лікують запалення або хворобу сухого ока, і дуже часто проходить «саме».
У нашому випадку кісти заважають змикатися повікам, відчуваються як стороннє тіло і, безумовно, косметично виглядають «не дуже», тому ми просто приберемо їх хірургічно — ось ці великі, а далі будемо лікувати сухе око за допомогою IPL/MGX.
Що потрібно було робити, щоб уникнути операції? Багато років тому, коли почалося «пече, коле, сльоза, боляче дивитися на світло, пісок в очах», — просто прийти, отримати нескладне лікування і періодично його повторювати.
Але я не опублікував би випадок, якби були тільки кісти. Випадково, під час обстеження, у пацієнта виявилася глаукома, уже симптоматична, тобто і тут терпів, якій не менше 10 років. Із втратою не менше 70% зорового нерва. І, звичайно, не можна сказати з упевненістю, але навряд чи людина залишалася б зрячою довше, ніж півтора-два роки…
Тепер буде бачити, але втрачене не повернути.
Тож є привід — сходіть перевіртеся. Це може врятувати вам зір, кар’єру, нормальне життя.
Особливо стосується чоловіків: будь ласка, ви дуже сильні, сміливі, витривалі й горді, але не треба чекати, поки відвалиться. Далеко не все потім можна пришити на місце.
Дякую, що прочитали цей пост. Сподіваюся, хтось замислиться і все-таки сходить до лікаря…
