Приймати без халата… У цієї медалі два боки, і другий зовсім не там, де можна було б подумати 🙂
Одразу — зрозуміло, що частина пацієнтів/клієнтів хоче, щоб лікар відповідав потрібному образу. Не обговорюється: у цьому сенсі уніформа точно потрібна. Але я вже пів року точно не одягав халат на прийомі. Тому що, на мій погляд, він шкодить…
Заважає пацієнту слухати, розуміти, ставити правильні й незручні запитання. Загалом створює дистанцію, яка ні до чого під час обговорення серйозних проблем.
Консультувати без халата складніше: немає за що сховатися, говорити потрібно довше, іноді зовсім не про те, про що хочеться. Повторювати багато разів, просто тому що люди менше соромляться уточнювати і перепитувати. Але результат — пацієнт, який краще розуміє і більше запам’ятовує.
Бути зрозумілим — один зі сенсів професії лікаря, і який сенс цій зрозумілості перешкоджати?
Крім того, халат, безумовно, найбрудніше місце в медичному центрі, особливо рукави. Вам би не спало на думку тиждень носити одну й ту саму сорочку або блузку, але хірургічний костюм — запросто, хоча жодної медичної необхідності бути в уніформі на прийомі немає. Строгий одяг дорожчий — так, джинси з поло — ні, але необхідності в костюмі й халаті теж немає.
А ще є роботи, які доводять, що коли йдеться про надання екстреної допомоги або про ситуації, де «треба рятувати або складно вирішувати», пацієнту абсолютно все одно, у що одягнений лікар — у медичного генералісимуса чи в плавки. Ступінь довіри від цього не залежить.
А ще є «ефект білого халата», коли в деяких людей при вході до лікарні піднімається артеріальний тиск і настає легкий ступор.
Ось про це хотілося написати пост, продовжити модну сьогодні дискусію «потрібно чи не потрібно» для тих, хто може собі дозволити обирати, у чому працювати. Хотів підкріпити наукою, але раптом виявив по-справжньому інший бік медалі…
Виявляється, одяг, у тому числі уніформа, впливає на тих, хто її носить… Тег явища — «Enclothed Cognition».
В одному експерименті взяли один і той самий білий халат. Студентів поділили на три групи. Першим сказали, що це халат лікаря, другим — що це халат художника, третім просто повісили його перед очима.
Студенти, які думали, що на них лікарська уніформа, ставилися до виконання тестів на уважність набагато відповідальніше і робили вдвічі менше помилок, ніж «художники» і «прості люди».
Схожих експериментів немало, тож, не претендуючи на істину, кілька висновків для обговорення:
- якщо ви сформований лікар і до вас ідуть адресно — спробуйте зняти халат, і, швидше за все, ваші результати будуть ще кращими;
- якщо ви лікар-початківець, вас не знають, ви не почуваєтеся впевнено — краще халат, костюм. Це допоможе бути уважнішим і підтримає в моменти нерішучості.
Дякую, що прочитали пост 🙂
