– «Що це? Вік?! Це все»?
– А лікар з посмішкою – та заспокойтесь, все нормально, просто окуляри.
– Окуляри?! Ви серйозно? А може вправи? Чи корекція? Що хочете робіть, але без окулярів!
Чи насправді все так сумно?
Лікарі кажуть «ні», а їх пацієнти часто думають інакше)
У США було проведено цікаве опитування серед людей, що вже користувалися окулярами для роботи та читання. У ньому десять відсотків згодилися б пожертвувати 5%, а шість відсотків -10% життя, що залишилося, щоб тільки не носити окуляри…
Нічого собі) Це вже серйозно… то ж далі по тексту на вас чекають кілька заспокійливих несподіванок. Гадаю цього вистачить, щоб зрозуміти що до чого
Пресбіопія (вікова далекозорість) – НЕЗВОРОТНА втрата АКОМОДАЦІЇ (повна чи часткова)
«Акомодація» – фокусування на близькій дистанції (якщо спростити). Ми читаємо, пишемо, вдягаємо нитку в голку, прибираємо, готуємо їжу, розглядаємо цінники, написи на етикетках, шукаємо документи у шухляді, фотографуємо на телефон та редагуємо ті фото за допомогою акомодації
Все перелічене страждає при віковій далекозорості, всю цю роботу без окулярів із віком стає робити важче (бо не видно)).
«Незворотна втрата» (безповоротна, не можна повернути) – відповідь на запитання «чи можна зробити як раніше, наприклад, вправами» – якщо діагноз є – то без операції вже ні – те, що можна «вилікувати» вправами – не пресбіопія (інший діагноз, якісь зворотні зміни)
Це найрозповсюдженіша фізіологічна (нормальна) зміна зору, частина нормального процесу вікових змін, але не ні в якому разі не ознака старості (сюрприз).
Близько 50-55% людей старших за 30 (!) років мають незворотні зміни акомодації. Із віком відсоток зростає але можна знайти й серед 30 ти річних як добре пошукати
То ж, якщо окуляри для читання ознака старіння, то слід про всяк випадок визнати «старими» всіх за 30))
Частіше за все дебют, прем’єра шоу «я вже старий» відбувається у віці 42-45 років – починаються складнощі в читанні, «напруження» й так далі. У цьому віці часто від проблеми ховаються, терплять, але ані до лікаря, ані в оптику не йдуть (типу тримаються)
«Останній сезон » у вигляді повної відмови акомодації відбувається переважно у 50-55 років – о тут вже все. Без окулярів читати та виконувати дрібну роботу неможливо (та багато хто й тут примудряється терпіти))
Причина:
- Не «слабші м’язи» як навчає «інтернет», а більш щільний кришталик ока. М’язи в середині ока мають змінювати його форму, щоб «фокусувати».
- Із віком кришталик невідворотно втрачає воду (це як поява зморшок – нічого тут не вдієш), і м’язам важче працювати. Щоб ми завжди були без окулярів для читання, у супереч біології із вони (м’язи) мають ставати все сильнішими. Із кожним роком. Все життя. Це неможливо.
Що пришвидшує?
(іще один сюрприз)
Достеменно невідомо, але точно не комп’ютер та не робота зблизька. Питання досліджується на глобальному рівні і розповсюдженість пресбіопії в Африці, та бідних країнах латинської Америки більша, ніж в індустріально розвинених країнах
У США, та Европі пресбіопія у 88-89% серед населення 45+ років, а в Нікарагуа 90% у 30+ років…
Серед селян Танзанії, де близько 30% не знали, що окуляри можуть покращити зір, 60% не знали де вони продаються, й там точно вже не зловживають соцмережами та програмуванням – пресбіопія у 89% серед населення 30 +
На, що воно впливає:
- Настрій (зрозуміло). Нікому неприємно й нема чому радіти. Нажаль в жінок (чомусь) починається раніше, швидше відбувається повна втрата акомодації, то ж не дивно, що серед перших чинників зниження якості життя – вплив окулярів на зовнішність, та на сприйняття самого факту потреби в окулярах оточенням – вони вважаються ознакою «віку».
- Цікаво чи вважалися б якби всі знали, що буває й в 30 (тож наплюйте, немає обличчя та очей для яких не було оправ, що б не додали стилю й шарму, «недолік» можна легко перетворити на перевагу)
Все. Більше не впливає ні на що. Дратуюча незручність у користуванні? – звикається. Як ні – будь ласка, замінюємо кришталики живете собі далі назавжди без окулярів (посилання на минулі пости додам в коментарі)
З вище перелічених причин, більшість людей із віковою далекозорістю не користується окулярами. Близько 30% з тих у кого є – використовую невірні окуляри (чужі, старі рецепти, придбані на ринку на розкладці)
І тут вже вплив по цікавіше:
- «Якість життя пов’язаного із зором» може знижуватися до 20% (де 100% – повне щастя)
- Складність виконання повсякденних справ зростає в 2-8 разів,
- Знижується працездатність, особливо тих, хто працює очима. За мінімальними оцінками розвинені країни на цьому втрачають від $25 млрд на рік. Це від того, що соромляться вдягнути окуляри. Сімейні бюджети поки що не рахували)
- Невідкоригована пресбіопія – прямо посилює тривожність та сама по собі може стати причиною депресивних розладів.
Так хто ж від цього виграє?)
Будь ласка, примиріться. Окуляри для читання будуть. Приходьте, перевіритеся, зробіть собі круті й красиві щоб всі навколо ахнули. Й все буде добре)
Дякую, що прочитали)
