«Ефект Моцарта» відомий з 1993 року. Під час прослуховування цього та деяких інших класичних «треків») працюють і взаємодіють між собою безліч центрів в обох півкулях, що активізує діяльність мозку загалом і, зокрема, покращує якість зору. Тимчасово… Хвилин на 10.
Науковість даних офтальмологічних експериментів я б обговорив)), але безперечно інше – ефект точно є, а зір набагато складніший, ніж усім нам хотілося б:
Щоб прочитати рядок на таблиці, недостатньо просто бачити букви. Є ще процес нейровізуалізації, без якого ми сліпі. Щоб дійсно побачити, мозок порівнює картинку, отриману від ока, з картинкою в пам’яті (інша частка).
Мало того він працює на випередження, будує гіпотези про те, що ми зараз маємо побачити (ще інша частина мозку), тому навіть чорно-біле зображення банана коротко, але забарвиться в жовтий…
Порушення в роботі мозку завжди знижують зір і в них завжди є потенціал для поліпшення.
Напевно кожен може пригадати людину дуже поважного віку з явним атеросклерозом, яка довго вдивляється в обличчя чи, наприклад, у цінник у магазині. Взаємодія відділів кори мозку в неї сповільнена. Він дивиться, але не бачить доти, доки не впізнає побачене.
На якість нашого сприйняття, навіть без хвороб, навіть без хвороб ока впливає як думаємо і що ми відчуваємо. Усе, що покращує настрій (я не маю на увазі хімічну корекцію особистості), – активізує роботу і взаємодію структур мозку, тим самим покращуючи зір і не тільки його.
Загадка ж К448 у тому, що інші твори Моцарта, наприклад, так не працюють. Схожий ефект є у всієї музики, але виражений він менше і не універсальний. Виявлено лише деякі музичні твори (всі класичні), які однаково впливають на всіх. (ну, або я недочитав:)))
Загалом, слухайте музику, яка підвищує настрій і насолоджуйтеся поліпшеним зором))
Якщо не допоможе – звертайтеся в Центр Ока – Печерський офтальмологічний центр
